Рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди”

Рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, а також за оборотні матеріальні активи, кошти та цінні папери, отримані за договором оренди цілісного майнового комплексу.

Рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” має такі субрахунки:

За кредитом рахунку 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди, за дебетом – її погашення, переведення до короткострокових зобов’язань, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Рахунок 53 “Довгострокові зобов’язання з оренди” кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:

• 30 “Готівка”;
• 31 “Рахунки в банках”;
• 42 “Додатковий капітал”;
• 50 “Довгострокові позики”;
• 60 “Короткострокові позики”;
• 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями”;
• 74 “Інші доходи”;

за кредитом з дебетом рахунків:

• 10 “Основні засоби”;
• 11 “Інші необоротні матеріальні активи”;
• 12 “Нематеріальні активи”;
• 15 “Капітальні інвестиції”;
• 16 “Довгострокові біологічні активи”;
• 42 “Додатковий капітал”;
• 64 “Розрахунки за податками й платежами”;
• 95 “Фінансові витрати”.

Оренда: основи класифікації

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності визначає НП(С)БО 14 “Оренда”. Зазначене положення поділяє оренду на два її види: операційну та фінансову.

При цьому фінансова оренда передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак:

1. орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди;
2. орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання;
3. строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди;
4. теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди;
5. орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання;
6. орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату;
7. оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди;
8. доходи або втрати від змін справедливої вартості об’єкта оренди на кінець терміну оренди належать орендарю.

Що ж до операційної оренди, НП(С)БО 14 визначає її дуже просто – це оренда інша, ніж фінансова.

Примітки:

• Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
• НП(С)БО 14 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 “Оренда”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181.