Бібліографічний опис
Кириченко В. В. Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів (на прикладі промислових підприємств Вінницької області) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук : спец. 08.06.04 “Бухгалтерський облік, аналіз та аудит” / Кириченко Валентина Володимирівна – Київ, 2004. – 21 с.
Анотація
В дисертації досліджуються організаційно-методичні аспекти обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів.
Уточнено зміст поняття “ремонт”, обгрунтовано більш раціональну класифікацію ремонтів, зокрема запропоновано їх поділ не за видами, а за економічними та технічними ознаками. Визначено джерела відшкодування витрат на ремонт основних засобів, доповнено їх гарантійним фондом, страховими виплатами, коштами постачальників та підрядників. Обгрунтовано напрямки удосконалення методики обліку витрат на ремонт основних засобів. Конкретизовано номенклатуру статей витрат у ремонтному виробництві, що дає змогу поліпшити поточний облік витрат і більш оперативно контролювати їх формування. Удосконалено методику обліку матеріальних та трудових витрат на ремонт основних засобів, яка базується на принципах нормативного методу їх обліку, скороченні кількості первинних документів та застосуванні більш ефективних методичних прийомів контролю. Упорядковано реєстри обліку та первинну документацію щодо витрат на ремонт основних засобів за умов комп’ютерного середовища, що значно підвищує дієвість обліку та контролю, уточнено документообіг первинних документів. Обгрунтовано більш доцільну методику контролю витрат на ремонт основних засобів.
Ключові слова
ремонт, витрати, основні засоби, поточний ремонт, середній ремонт, капітальний ремонт, позаплановий ремонт, нормативний метод обліку витрат, калькуляція, контроль
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: актуальність теми
Одним із важливих резервів підвищення ефективності суспільного виробництва є поліпшення використання основних виробничих засобів і, в першу чергу, їх активної частини – машин і обладнання. Основні засоби складаються з великої кількості конструктивних елементів, які виготовлені з різних за міцністю матеріалів, виконують різні технологічні функції, мають неоднакове експлуатаційне навантаження і внаслідок цього спрацьовуються нерівномірно.
На 01.01.2003 року по Вінницькій області кількість промислових виробничих підприємств (без МП та кооперативів) складала 396 одиниць, у тому числі 25 ремонтних підприємств, 75 підприємств машинобудівної та металообробної промисловості. Питома вага обладнання віком від 20 років і вище на досліджених заводах м. Вінниці в середньому становить 58,5 %. Знос основних засобів Вінницької області за 2002 рік становив загалом 59,2 %, у тому числі по промисловості – 70,2 %. Парк обладнання майже не поновлюється, це свідчить про необхідність відтворення спрацьованих основних засобів, що досягається шляхом проведення відповідних ремонтів.
На багатьох промислових підприємствах є ремонтно-механічні цехи чи майстерні, технічний рівень яких відрізняється. Щорічно в середньому кожна одиниця обладнання підлягає ремонту. Ремонтне виробництво займає важливе місце у складі допоміжних виробництв. Воно має свої особливості та технологію, які впливають на процес здійснення основного виробництва. Від своєчасності та якості проведення ремонтних робіт залежить ритмічність випуску продукції, її собівартість і якість, ефективність використання основних засобів.
На сучасному етапі більшість підприємств України відійшло від системи планово-попереджувального ремонту, що негативно вплинуло на утримання та використання основних засобів. Робітники ремонтних служб матеріально не зацікавлені у праці, розцінки за роботу своєчасно не переглядаються, що викликає велику плинність кадрів, впливає на якість ремонту. А тому в цьому напрямку необхідно поліпшувати систему обліку і контролю, яка б дозволяла приймати ефективні управлінські рішення та попереджувати нераціональні витрати.
Стан вивчення проблеми
У нормативно-законодавчій базі України, в літературних джерелах з бухгалтерського обліку і контролю цим питанням приділено недостатньо уваги. Окремим питанням теорії, методики та організації обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів приділялась увага у працях Шера І.Ф., Рудановського О.П., Жданова А.І., Покропивного С.Ф., Кареліна В.С., Кужельного М.В., Бабича В.В., Свідерського Є.І., Ткаченко Н.М., Бєлобжецького І.А., Коцупатрого М.М., Русакової Е.А., Ібрагімова Н.А., Парашутіної Н.В., Селезньової С.І., Карпової Т.П., Каменіцера С.Є., Носкіна Р.А., Ломакіна В.О., Бандурки О.М., Коробова М.Я., Орлова П.І., Петрова К.Я., Рейніна С.Н., Іонаса Б.Я., Азизяна К.С., Давидсона С., Митчела К., Вейла Р. та інших авторів, які започаткували теоретичне обґрунтування і подальшу розробку даної проблеми.
Більшість авторів зосереджують увагу на класифікації ремонтів, джерел їх відшкодування, загальній методиці ведення обліку витрат на ремонт. У той же час питання планування ремонту, організації обліку ремонту, порядок списання матеріальних витрат, нарахування заробітної плати, методика обліку витрат на ремонт у комп’ютерному середовищі, організація оперативного контролю витрат на ремонт досліджені недостатньо.
Недостатній рівень дослідження, актуальність і необхідність вирішення питань, пов’язаних з удосконаленням методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів, обумовили вибір теми дисертації.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету і є складовою кафедральної науково-дослідної теми “Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки”, номер державної реєстрації 0103V004766. Особисто автором в рамках теми було розроблено пропозиції щодо вдосконалення методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на промислових підприємствах.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: мета і задачі дослідження
Мета дисертації – на основі проведеного дослідження розробити рекомендації щодо вдосконалення методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів промисловості для забезпечення їх ефективного використання.
Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних завдань:
- з’ясувати сутність ремонтів, економічні основи їх класифікації;
- визначити основні напрямки удосконалення обліку витрат на ремонт основних засобів;
- уточнити джерела відшкодування витрат на ремонт основних засобів;
- дослідити об’єкти і методи обліку витрат і калькулювання ремонтних робіт;
- оцінити діючу систему обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів і дати пропозиції щодо їх удосконалення.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: об’єкт і предмет дослідження
Об’єктом дослідження є чинна система обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на промислових підприємствах.
Предметом дослідження є методичні та організаційні питання обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів на промислових підприємствах.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: методи дослідження
Методичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку і взаємозв’язку. У роботі використані загальнонаукові методи дослідження: моделювання, аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, математичні і статистичні методи. Інформаційним забезпеченням для застосування зазначених вище методів дослідження є показники фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. У процесі дослідження вивчені праці вітчизняних і зарубіжних вчених – економістів, законодавча база щодо питань обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: наукова новизна одержаних результатів
Полягає у вирішенні завдань з організації та методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів, розробці рекомендацій щодо їх удосконалення.
У процесі дослідження одержані наступні наукові результати:
- уточнено зміст поняття “ремонт” та обґрунтовано більш раціональну класифікацію ремонтів, зокрема, запропоновано замість класифікаційної ознаки ремонтів “за видами” застосовувати їх класифікацію за економічними та технічними ознаками;
- набуло подальшого розвитку визначення джерел відшкодування витрат на ремонт основних засобів, доповнено їх гарантійним фондом, страховими виплатами, коштами постачальників та підрядників, що дозволить більш реально визначати джерела формування і покриття витрат на ремонт основних засобів;
- обґрунтовано напрямки удосконалення методики обліку витрат на ремонт основних засобів, які спрямовані на підвищення оперативності обліку та ефективності контролю за формуванням витрат на ремонт основних засобів;
- конкретизовано номенклатуру статей витрат у ремонтному виробництві, що дає змогу поліпшити поточний облік витрат, більш оперативно контролювати формування витрат та попереджувати нераціональне та неефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на ремонт основних засобів;
- уточнено документообіг первинних документів на ремонт основних засобів, що дозволяє ліквідувати зайві етапи та скоротити шлях їх руху від оформлення до передачі в архів;
- удосконалено методику обліку матеріальних та трудових витрат на ремонт основних засобів, яка базується на принципах нормативного методу обліку витрат, скороченні кількості первинних документів та підвищенні оперативності обліку, застосуванні більш ефективних методичних прийомів контролю;
- процеси ведення обліку витрат на ремонт основних засобів та здійснення контролю за їх формуванням запропоновано більш повно узгодити з П(С)БО № 7 “Основні засоби”;
- упорядкована первинна документація та регістри обліку витрат на ремонт основних засобів в умовах комп’ютерного середовища, що значно підвищує дієвість обліку і контролю;
- обґрунтовано більш доцільну методику контролю витрат на ремонт основних засобів, яка полягає в чіткому визначенні об’єктів і суб’єктів контролю, значному підвищенні його ефективності.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: практичне значення одержаних результатів
Використання результатів дослідження підвищить ефективність діяльності ремонтних цехів промислових підприємств. До результатів, що мають практичне значення і можуть бути впроваджені в господарську діяльність підприємства, відноситься розробка більш досконалої методики ведення бухгалтерського обліку та здійснення контролю витрат на ремонт основних засобів.
Окремі рекомендації і пропозиції впроваджені на Вінницькому заводі тракторних агрегатів (довідка №254/59 від 7 квітня 2003 року), 45 експериментальному механічному заводі (довідка № 411 від 5 червня 2003 року) та інших підприємствах.
Результати дослідження використовуються в навчальному процесі та знайшли відображення у навчальних програмах, методичних вказівках, текстах лекцій, якими користуються студенти Вінницького інституту регіональної економіки та управління при вивченні курсів: “Аудит”, “Контроль і ревізія”, “Організація обліку”, “Організація і методика аудиту”, “Облік на підприємствах малого бізнесу” (довідка № 11 від 4 червня 2003 року).
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: особистий внесок здобувача
Усі представлені в дисертаційній роботі рекомендації і пропозиції розроблені особисто автором.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: апробація результатів дисертації
Основні положення та результати дослідження оприлюднено:
- на міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м. Житомир, 23-24 листопада 2000 року), міжнародному симпозіумі “Наука і підприємництво” (м. Кам’янець-Подільський, 21 травня 2003 року);
- на науково-практичних міжвузівських конференціях викладачів: “Розвиток ринкових відносин в регіоні” (м. Вінниця, 19 квітня 1997 року), “Проблеми розвитку регіонального бізнесу та управління” (м. Вінниця, 19 квітня 2002 року).
Основні положення та рекомендації дисертаційної роботи обговорювались і отримали позитивну оцінку серед спеціалістів-практиків при проведенні занять з перепідготовки кадрів Центру зайнятості.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: обсяг і структура дисертації
Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи складає 156 сторінок друкованого тексту. Робота включає 34 таблиці на 37 сторінках, 8 рисунків на 6 сторінках, список використаних джерел із 177 найменувань, 20 додатків.
Методика обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів: публікації за темою дисертації
Результати дисертації опубліковані у 12 наукових працях загальним обсягом 3,2 друкованих аркушів, з них 5 – у наукових фахових виданнях.
У наукових фахових виданнях:
- Кириченко В.В. Економічна сутність ремонтів // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 8. – Черкаси: ЧДТУ, 2003. – С. 83-85. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Методика контролю витрат на оплату праці при здійсненні ремонту основних засобів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 182: В 3 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 67-71. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Методика контролю витрат матеріальних ресурсів на ремонт основних засобів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 183: В 3 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 166-170. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Методика контролю окремих витрат при здійсненні ремонту основних засобів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 185: В 4 т. Том І. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.- С. 244-248. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Ремонт основних засобів: документальне оформлення та облік // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. – № 2. – С. 38-44. – 0,5 др. арк.
В інших виданнях:
- Кириченко В.В. Облік матеріалів в ринкових умовах // Розвиток ринкових відносин в регіоні. Тези доповідей науково-практичної конференції викладачів Вінницького інституту регіональної економіки та управління 19 квітня 1997 р. – Вінниця: ВІРЕУ, 1997. – С. 62-66. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Курс лекцій “Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях” (для студентів економічних спеціальностей). – Вінниця: ВІРЕУ, 1999. – С. 43-46. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Історія розвитку обліку витрат на капітальний ремонт основних засобів // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник тез та текстів виступів на міжнародній науковій конференції. Частина І.- Житомир: ЖІТІ, 2000. – С. 129-1 – 0,1 др. арк.
- Кириченко В.В. Оплата праці ремонтного персоналу // Проблеми розвитку регіонального бізнесу та управління. Збірка статей науково-практичної міжвузівської конференції викладачів 19 квітня 2002 р. – Вінниця: ВІРЕУ, 2002. – С.23-28.- 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Актуальні питання з обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів // Наука та підприємництво. Збірник праць міжнародного симпозіуму. – Вінниця – Кам’янець-Подільський, 2003. – С. 18-22. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Організація і методика аудиту. Навчально-методичний посібник: опорний конспект (для студентів економічних спеціальностей денної і заочної форм навчання). – Вінниця: ВІРЕУ, 2003. – С. 35-40. – 0,2 др. арк.
- Кириченко В.В. Організація обліку. Навчально-методичний посібник: опорний конспект (для студентів економічних спеціальностей денної і заочної форм навчання). – Вінниця: ВІРЕУ, 2003. – С. 77-95. – 0,8 др. арк.
Переглянути / скачати автореферат:
Документ на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.