Клас 6. Поточні зобов’язання

Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Так визначає НП(С)БО 11.

Це визначення припускає, що поточні зобов’язання будуть погашені за рахунок активів, що класифікуються як поточні у тому ж бухгалтерському балансі, що і зобов’язання. До поточних активів відносяться кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти або використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають більший). Отже, статті включаються в поточні зобов’язання, якщо вони оплачуються за вимогою кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

Поточні зобов’язання: рахунки обліку

Рахунки, на яких ведеться облік поточних зобов’язань, складають окремий клас рахунків відповідно Плану рахунків бухгалтерського обліку

На рахунках цього класу ведеться облік:

• короткострокових позик,
• довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців,
• короткострокових векселів виданих,
• розрахунків з постачальниками та підрядниками,
• з податків і платежів,
• за страхуванням,
• з оплати праці,
• з учасниками,
• інших розрахунків та операцій,
• доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Примітки:

• План рахунків – План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
• НП(С)БО 11 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов’язання”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20.