П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”: призначення
П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами” визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.
Норми Положення (стандарту) 29 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємство) незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), якщо підприємство зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, у тому числі підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”: термінологія
Серед іншого, П(С)БО 29 вводить визначення наступному переліку понять:
П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”: класифікація звітних сегментів
Інформація формується у бухгалтерському обліку за господарськими та географічними сегментами, які визначаються підприємством на основі його організаційної структури.
Сегмент може бути визначений і за критерієм дотримання єдиного технологічного процесу, який може здійснюватися в кількох географічних регіонах, що обумовлено стадіями виробництва продукції, політикою післяпродажного обслуговування, умовами доставки товарів тощо.
При визначенні сегментів враховуються ризики, які обумовлені особливостями ринку збуту продукції (товарів, робіт, послуг) у даному регіоні, валютні ризики, які виникають при провадженні діяльності в двох або більше країнах, тощо.
Сегмент визнається, якщо він відповідає більшості з критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.
Залежно від сутності ризиків та організаційної структури підприємства географічні сегменти поділяються на два види:
- Географічний виробничий сегмент виділяється за місцем розташування виробництва продукції (робіт, послуг) підприємства.
- Географічний збутовий сегмент виділяється за місцем розташування основних ринків збуту та покупців продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства.
Основою для виділення географічного сегмента може виступати діяльність, яка ведеться в окремій області (областях) України, в окремій зарубіжній країні, в кількох зарубіжних країнах, у сталих регіональних угрупованнях країн. Підприємство самостійно визначає ступінь деталізації географічних регіонів, виходячи з необхідності розкриття суттєвої інформації.
Формування звітних сегментів здійснюється на основі виділених господарських і географічних сегментів та шляхом об’єднання кількох подібних сегментів одного виду в окремий звітний сегмент. Подібними визнають сегменти, які мають протягом кількох звітних періодів однакові (наближені) значення прибутку та відповідають більшості критеріїв визначення господарського і географічного сегментів.
При об’єднанні господарських сегментів аналізуються особливості та призначення продукції (товарів, робіт, послуг), характер виробничого процесу, категорія покупців, способи отримання доходу (способи розповсюдження продукції, товарів, робіт, послуг) тощо.
При об’єднанні географічних сегментів враховуються особливості регіональних економічних і геополітичних умов.
П(С)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”: структура документа
П(С)БО 29 складається з наступних розділів:
- Загальні положення;
- Визначення звітних сегментів;
- Визначення доходів і витрат звітних сегментів;
- Визначення активів і зобов’язань за звітними сегментами.
Додатки до П(С)БО 29 містять:
- Форму Додатку до приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами”;
- Приклади визначення господарських сегментів підприємства:
- Визначення звітного сегмента на основі критерію доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
- Визначення звітного сегмента на основі критерію фінансового результату сегмента;
- Визначення звітного сегмента на основі критерію балансової вартості активів.
П(С)БО 29 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2005 р. № 412. Повний текст документа в актуальному стані можна знайти на офіційному порталі Верховної Ради України за наступним посиланням:
Про засади державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні викладено тут.