П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”

П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”: призначення

П(С)БО 13 “Фінансові інструменти” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми Положення (стандарту) 13 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Норми Положення (стандарту) 13 не поширюються на:

1. фінансові інвестиції в асоційовані, спільні та дочірні підприємства;
2. активи і зобов’язання роботодавців щодо програм пенсійного забезпечення;
3. права і зобов’язання за договорами страхування (крім похідних інструментів у страхових контрактах);
4. права і зобов’язання щодо оренди (крім похідних інструментів, передбачених орендною угодою);
5. угоди, що передбачають платежі, виходячи з кліматичних, геологічних та інших фізичних змін навколишнього середовища;
6. угоди про фінансові гарантії, крім угод, які передбачають виплату внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу), валютного курсу або інших змінних, що є базисними;
7. угоди про непередбачене відшкодування при об’єднанні підприємств.

П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”: термінологія

Серед іншого, П(С)БО 13 вводить наступні поняття:

• Валютний ризик;
• Відсотковий ризик;
• Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу;
• Інструмент власного капіталу;
• Інструмент хеджування;
• Коефіцієнт ефективності хеджування;
• Кредитний ризик;
• Об’єкт хеджування;
• Похідний фінансовий інструмент;
• Ризик грошового потоку;
• Ризик ліквідності;
• Ринковий ризик;
• Складний фінансовий інструмент;
• Твердий контракт;
• Фінансова гарантія;
• Фінансове зобов’язання;
• Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу;
• Фінансовий актив;
• Фінансовий актив, призначений для перепродажу;
• Фінансовий інструмент;
• Хеджування;
• Хеджування грошових потоків;
• Хеджування справедливої вартості;
• Хеджування фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України;
• Ціновий ризик.

П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”: класифікація фінансових інструментів

Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на:

• фінансові активи;
• фінансові зобов’язання;
• інструменти власного капіталу;
• похідні фінансові інструменти.

Фінансові активи включають:

• грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти;
• дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу;
• фінансові інвестиції, що утримуються до погашення;
• фінансові активи, призначені для перепродажу;
• інші фінансові активи.

Фінансові зобов’язання включають:

• фінансові зобов’язання, призначені для перепродажу;
• інші фінансові зобов’язання.

До інструментів власного капіталу належать:

• прості акції;
• частки;
• інші види власного капіталу.

Похідні фінансові інструменти включають:

• ф’ючерсні контракти;
• форвардні контракти;
• інші похідні фінансові інструменти.

П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”: структура документа

П(С)БО 13 включає наступні розділи:

• Загальні положення;
• Класифікація фінансових інструментів;
• Визнання фінансових інструментів;
• Оцінка фінансових інструментів;
• Хеджування;
• Розкриття інформації про фінансові інструменти у примітках до фінансової звітності.

П(С)БО 13 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559. Повний текст документа в актуальному стані можна знайти на офіційному порталі Верховної Ради України за наступним посиланням:

Про засади державного регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні викладено тут.