Метод ефективної ставки відсотка

Метод ефективної ставки відсотка

Метод ефективної ставки відсотка: визначення терміну

Метод ефективної ставки відсотка – це:

Метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

П(С)БО 12 'Фінансові інвестиції'

Нагадаємо, що П(С)БО 12 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

З цією метою П(С)БО 12 вводить визначення пов’язаних з фінансовими інвестиціями понять.

Крім поняття “Метод ефективної ставки відсотка”, П(С)БО 12 також визначає поняття:

Термінологія НП(С)БО: нормативно-методичний аспект

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

  • створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
  • удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України шляхом затвердження НП(С)БО та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

НП(С)БО, в свою чергу, з метою чіткого та однозначного розуміння затвердженої методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тлумачить визначення використовуваних в них термінів.

Переглянути всю термінологічну базу НП(С)БО можна за посиланням:

Термінологія НП(С)БО: науково-дослідницький аспект

Ще в 1997 році М. Чумаченко [1] зауважив, що важливим напрямом удосконалення обліку є його стандартизація через запровадження єдиної термінології з метою спрощення взаємовідносин між різними учасниками економічного життя, а також виключенням двозначної інтерпретації та непорозумінь з приводу двох ідентичних явищ господарської діяльності.

З того часу проведено немало досліджень щодо термінології бухгалтерського обліку у працях таких вітчизняних вчених-економістів, як М. Бондар, Т. Бутинець, Ф. Бутинець, О. Грачєва, В. Єфіменко, М. Козлова, М. Корягін, Н. Кулікова, П. Куцик, Л. Ловінська, В. Пантелеєв, М. Пятов, Н. Семенишена, Я.
Соколов, Л. Чижевська, О. Адамик, К. Безверхий та інші.

Так, Л. Чижевська [2], серед причин необхідності аналізу і впорядкування терміносистеми бухгалтерського обліку, називає наступні:

  • Майже кожне дисертаційне дослідження з бухгалтерського обліку містить удосконалення в частині уточнення його дефініції (з пропозиціями внесення змін у законодавство) або введення нового терміну. Як наслідок, кожен науковець у власних дослідженнях використовує сформульовану ним нову дефініцію, виходячи з конкретних завдань свого дослідження і користуючись власним розумінням об’єкта у своїй свідомості, спираючись на власні знання професійної мови. Отже, різні дослідники – різні інтереси – різні визначення.
  • Бізнес ХХІ-го століття характеризується складністю господарських відносин з великою кількість елементів і взаємозв’язків між ними, що позначається на терміносистемах економічних наук.
  • Особливо актуальними стали проблеми перекладу наукової та нормативної іншомовної літератури.

До проблем вживання бухгалтерських термінів у практичній і науковій діяльності додаються:

  • різне трактування терміну в фінансах, економіці підприємства, економічній теорії, менеджменті;
  • різне трактування терміну в П(С)БО, МСФЗ і ПКУ.

Примітки

  1. Чумаченко Н. Г. Бухгалтерский учет: прошлое, настоящее… будущее?! / Н. Г. Чумаченко // Світ бухгалтерського обліку. – 1997. – № 1. – С. 2 – 6.
  2. Чижевська Л.В. Особливості дослідження термінології бухгалтерського обліку / Л. В. Чижевська // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2012. – № 2. – С. 389 – 400.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *