Додаткові біологічні активи

Додаткові біологічні активи: визначення терміну

Додаткові біологічні активи – це:

Нагадаємо, що НП(С)БО 30 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

З цією метою НП(С)БО 30 вводить визначення пов’язаних з біологічними активами понять.

Крім поняття “Додаткові біологічні активи”, НП(С)БО 30 також визначає поняття:

• Біологічний актив;
• Біологічні перетворення;
• Витрати на місці продажу;
• Група біологічних активів;
• Довгострокові біологічні активи;
• Поточні біологічні активи;
• Сільськогосподарська діяльність;
• Сільськогосподарська продукція.

Термінологія НП(С)БО: нормативно-методичний аспект

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України шляхом затвердження НП(С)БО та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

НП(С)БО, в свою чергу, з метою чіткого та однозначного розуміння затвердженої методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, тлумачить визначення використовуваних в них термінів.

Термінологія НП(С)БО: науково-дослідницький аспект

Ще в 1997 році М. Чумаченко [1] зауважив, що важливим напрямом удосконалення обліку є його стандартизація через запровадження єдиної термінології з метою спрощення взаємовідносин між різними учасниками економічного життя, а також виключенням двозначної інтерпретації та непорозумінь з приводу двох ідентичних явищ господарської діяльності.

З того часу проведено немало досліджень щодо термінології бухгалтерського обліку у працях таких вітчизняних вчених-економістів, як М. Бондар, Т. Бутинець, Ф. Бутинець, О. Грачєва, В. Єфіменко, М. Козлова, М. Корягін, Н. Кулікова, П. Куцик, Л. Ловінська, В. Пантелеєв, М. Пятов, Н. Семенишена, Я.
Соколов, Л. Чижевська, О. Адамик, К. Безверхий та інші.

Так, Л. Чижевська [2], серед причин необхідності аналізу і впорядкування терміносистеми бухгалтерського обліку, називає наступні:

• Майже кожне дисертаційне дослідження з бухгалтерського обліку містить удосконалення в частині уточнення його дефініції (з пропозиціями внесення змін у законодавство) або введення нового терміну. Як наслідок, кожен науковець у власних дослідженнях використовує сформульовану ним нову дефініцію, виходячи з конкретних завдань свого дослідження і користуючись власним розумінням об’єкта у своїй свідомості, спираючись на власні знання професійної мови. Отже, різні дослідники – різні інтереси – різні визначення.
• Бізнес ХХІ-го століття характеризується складністю господарських відносин з великою кількість елементів і взаємозв’язків між ними, що позначається на терміносистемах економічних наук.
• Особливо актуальними стали проблеми перекладу наукової та нормативної іншомовної літератури.

До проблем вживання бухгалтерських термінів у практичній і науковій діяльності додаються:

• різне трактування терміну в фінансах, економіці підприємства, економічній теорії, менеджменті;
• різне трактування терміну в П(С)БО, МСФЗ і ПКУ.

Примітки

1. Чумаченко Н. Г. Бухгалтерский учет: прошлое, настоящее… будущее?! / Н. Г. Чумаченко // Світ бухгалтерського обліку. – 1997. – № 1. – С. 2 – 6.
2. Чижевська Л.В. Особливості дослідження термінології бухгалтерського обліку / Л. В. Чижевська // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2012. – № 2. – С. 389 – 400.