Субрахунок 285 “Торгова націнка”

Субрахунок 285 “Торгова націнка”: підпорядкування та призначення

Субрахунок 285 “Торгова націнка” є субрахунком (рахунком другого порядку) рахунку 28″Товари”. Зазначений рахунок, в свою чергу, належить до Класу 2 “Запаси” Плану рахунків № 291.

Субрахунок 285 “Торгова націнка” використовують підприємства роздрібної торгівлі при ведені обліку товарів за продажними цінами. На ньому відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів.

За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання).

Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків.

У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

Облік в системі рахунків на підприємстві: загальні положення

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, – встановлює Інструкція № 291.

Підприємствами у розумінні Інструкції № 291 є також:

• організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності,
• виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відособлені підрозділи юридичних осіб.

Норми Інструкції № 291 не розповсюджуються на:

• банки,
• бюджетні установи,
• підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Інструкція №291 спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій у системі рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку – перелік рахунків і схем реєстрації та групування фактів фінансово-господарської діяльності. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку вимагає, щонайменше, кодів класу й синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності. Вони можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків). При цьому Інструкція № 291 вимагає збереження кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків № 291.

Таким чином, Інструкція № 291 містить:

• коротку характеристику і призначення синтетичних рахунків і субрахунків;
• типову схему реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденцію рахунків першого порядку).

Примітки:

• План рахунків № 291 – План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
• Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
• НП(С)БО 9 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.