Субрахунок 203 “Паливо”

Субрахунок 203 “Паливо”: підпорядкування та призначення

Субрахунок 203 “Паливо” є субрахунком (рахунком другого порядку) рахунку 20 “Виробничі запаси”. Зазначений рахунок, в свою чергу, належить до Класу 2 “Запаси” Плану рахунків № 291.

Субрахунок 203 “Паливо” (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) призначений для обліку наявності та руху палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 “Матеріали” і на субрахунку 203 “Паливо” – за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

Облік в системі рахунків на підприємстві: загальні положення

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, – встановлює Інструкція № 291.

Підприємствами у розумінні Інструкції № 291 є також:

• організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності,
• виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відособлені підрозділи юридичних осіб.

Норми Інструкції № 291 не розповсюджуються на:

• банки,
• бюджетні установи,
• підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Інструкція № 291 спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій у системі рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку – перелік рахунків і схем реєстрації та групування фактів фінансово-господарської діяльності. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку вимагає, щонайменше, кодів класу й синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності. Вони можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків). При цьому Інструкція № 291 вимагає збереження кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків № 291.

Таким чином, Інструкція № 291 містить:

• коротку характеристику і призначення синтетичних рахунків і субрахунків;
• типову схему реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденцію рахунків першого порядку).

Примітки:

• План рахунків № 291 – План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
• Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.