П(С)БО 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин”

П(С)БО 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин”: призначення

П(С)БО 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин” визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати на розвідку та визначення обсягів і якості запасів корисних копалин та її розкриття у фінансовій звітності.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) та не поширюються на етапи дослідно-промислової розробки родовищ.

П(С)БО 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин”: термінологія

Серед іншого, П(С)БО 33 вводить визначення наступному переліку понять:

• Активи з розвідки запасів корисних копалин;
• Витрати на розвідку запасів корисних копалин;
• Розвідка запасів корисних копалин.

П(С)БО 33 “Витрати на розвідку запасів корисних копалин”: структура документа

П(С)БО 33 складається з наступних розділів:

1. Загальні положення;
2. Склад витрат на розвідку запасів корисних копалин;
3. Визнання активів з розвідки запасів корисних копалин;
4. Розкриття інформації про розвідку запасів корисних копалин у примітках до фінансової звітності.

П(С)БО 33 затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2008 р. № 1090. Повний текст документа в актуальному стані можна знайти на офіційному порталі Верховної Ради України за наступним посиланням:

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні: загальні відомості

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

• • створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;
  • удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

2. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що:

• • забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку,
  • затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Таким органом є Міністерство фінансів України.

Більше про національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку читайте тут.