Субрахунок 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

Субрахунок 141 "Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі"

Субрахунок 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”: підпорядкування та призначення

Субрахунок 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі” є субрахунком (рахунком другого порядку) рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції”. Зазначений рахунок, в свою чергу, належить до Класу 1 “Необоротні активи” Плану рахунків № 291.

Субрахунок 141 “Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі” призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) в асоційовані й дочірні підприємства та спільну діяльність, облік яких ведеться методом участі в капіталі.

Облік в системі рахунків на підприємстві: загальні положення

Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, – встановлює Інструкція № 291.

Підприємствами у розумінні Інструкції № 291 є також:

  • організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності,
  • виділені на окремий баланс філії, відділення та інші відособлені підрозділи юридичних осіб.

Норми Інструкції № 291 не розповсюджуються на:

  • банки,
  • бюджетні установи,
  • підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Інструкція № 291 спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій у системі рахунків.

План рахунків бухгалтерського обліку – перелік рахунків і схем реєстрації та групування фактів фінансово-господарської діяльності. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків й субрахунків. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку вимагає, щонайменше, кодів класу й синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності. Вони можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків). При цьому Інструкція № 291 вимагає збереження кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків № 291.

Таким чином, Інструкція № 291 містить:

  • коротку характеристику і призначення синтетичних рахунків і субрахунків;
  • типову схему реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденцію рахунків першого порядку).

Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі: аналіз нормативної бази

Інструкція № 291 не містить опису субрахунків рахунку 14 “Довгострокові фінансові інвестиції” Плану рахунків № 291. Тому спробуємо розібратися у цьому питанні самостійно.

Наведене на початку статті призначення субрахунку витікає з наступного.

Визначення фінансових інвестицій містить у собі П(С)БО 13:

Фінансові інвестиції – активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Визначення пов’язаних сторін наведено у П(С)БО 23:

Пов’язані сторони – особи, стосунки між якими обумовлюють можливість однієї сторони контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових і оперативних рішень іншою стороною.

Під суттєвим впливом (п. 3 П(С)БО 12) розуміється повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об’єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1) володіння 20 або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3) участь у прийнятті рішень;

4) взаємообмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Під контролем розуміють вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства або підприємництва з метою отримання вигод від його діяльності ( п. 4 П(С)БО 19).

Тобто застосування терміну “суттєвий вплив” доречне відносно асоційованих підприємств, а терміну “контроль” – відносно дочірніх підприємств.

Методи оцінки фінансових інвестицій на дату балансу регламентує П(С)БО 12, який установив 4 методи оцінки фінансових інвестицій на дату балансу:

  • за справедливою вартістю (п. 8);
  • за собівартістю з урахуванням зменшення корисності (п. 9);
  • за амортизованою собівартістю (п. 10);
  • за методом участі в капіталі (п. 11).

Метод участі в капіталі – метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Примітки:

  • План рахунків № 291 – План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
  • Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
  • П(С)БО 12 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 “Фінансові інвестиції”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 р. № 91;
  • П(С)БО 13 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13  “Фінансові інструменти”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559;
  • П(С)БО 19 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.07.1999 р. № 163;
  • П(С)БО 23 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2001 р. № 303.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *