Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”

Рахунок 13 Знос (амортизація) необоротних активів

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” має такі субрахунки:

Синтетичні рахунки Субрахунки Сфера застосування
Код Назва Код Назва
13 Знос (амортизація) необоротних активів 131 Знос основних засобів Усі види діяльності
132 Знос інших необоротних матеріальних активів
133 Накопичена амортизація нематеріальних активів
134 Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів
135 Знос інвестиційної нерухомості

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів”: аналітичний облік

Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами:

  • основних засобів,
  • інших матеріальних необоротних активів та
  • нематеріальних активів.

Рахунок 13 “Знос (амортизація) необоротних активів” кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків:

за кредитом з дебетом рахунків:

Амортизація: теоретичні основи

В процесі експлуатації необоротні активи неминуче “старіють” фізично і морально, втрачають свої споживчі властивості і вартість. З огляду на таку їх властивість, підприємства вдаються до поступового переносу вартості таких активів, зокрема на вироблену продукцію (виконані роботи, надані послуги). Інакше кажучи, амортизують.

Таким чином, амортизація є систематичним розподілом вартості необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизації не підлягають:

  • вартість земельних ділянок, природних ресурсів та капітальних інвестицій;
  • нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання;
  • біологічні активи і об’єкти інвестиційної нерухомості, які оцінюються за справедливою вартістю.

За загальним правилом, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс).

При визначенні строку корисного використання враховуються:

  • очікуваний спосіб використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • фізичний та моральний знос;
  • правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори;
  • строки корисного використання подібних активів;
  • залежність строку корисного використання активу від строку корисного використання інших активів підприємства.

Примітки:

  • Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291;
  • НП(С)БО 7 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92;
  • НП(С)БО 8 – Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 “Нематеріальні активи”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 р. № 242.

Питання - відповідь

Знайти опис будь-якого іншого рахунку / субрахунку Плану рахунків № 291 – за посиланням:

СторінкаПлан рахунків підприємств